
Голова Національного банку України Яків Смолій оголосив про зміни у номінальному ряді банкнот та монет, спрямовані на впорядкування готівкового обігу гривні.
"Наша національна валюта – це те, з чим кожен з нас має справу щодня. Попри те, що безготівкові розрахунки стають дедалі популярнішими в Україні, готівка досі залишається найбільш важливим засобом платежу. Тому для нас особливо важливо, щоб гривня була високоякісною, захищеною і надійною, а розрахунки з нею – комфортними та зручними", – наголосив Яків Смолій під час прес-брифінгу, що відбувся у Національному банку.
Він озвучив такі нові рішучі кроки Національного банку на цьому шляху:
Щодо виводу з обігу монет:
Ключові причини та переваги:
1. Зручність для користувачів
Занадто велика різноманітність банкнот і монет призводить до плутанини в гаманцях та забирає зайвий час під час здійснення розрахунків.
"Завдяки оголошеним сьогодні змінам середня кількість монет на одного українця зменшиться майже удвічі, а банкнот – майже на третину. Як наслідок, готівкові розрахунки та заощадження стануть простішими", – зауважив Яків Смолій.
2. Економічна доцільність
З огляду на зростання рівня доходів і цін, українці вже фактично не використовують монети дрібних номіналів, натомість з’явилася потреба в банкноті вищого номіналу, ніж 500 гривень.
Зокрема, монети 1, 2 та 5 копійок зрідка використовуються у розрахунках за товари та послуги і майже не повертаються з обігу до банківської системи.
Водночас усі моделі, які центральні банки застосовують для визначення оптимального номінального ряду, свідчать, що настав час вводити в обіг новий найвищий номінал банкнот.
Останнього разу Національний банк уводив у обіг новий номінал 13 років тому – у 2006 році. Це була банкнота номіналом 500 гривень. Тоді середньомісячна заробітна плата становила близько 1 000 гривень і розмінювалася двома банкнотами найвищого номіналу.
"З того часу багато змінилося. Зросли доходи українців, середньомісячна заробітна плата в Україні за цей час зросла майже вдесятеро. Зараз для отримання середньомісячної заробітної плати необхідно вже не менше 20 банкнот. Як наслідок, стало більше грошей у гаманцях – обсяг готівки у обігу зріс більш ніж уп’ятеро – до майже 380 млрд грн", – пояснив Яків Смолій.
Змінилася і структура банкнот в обігу. Зараз більше 55% з них за сумою припадає на банкноти номіналом 500 гривень, і ще третина – на банкноти номіналом 200 гривень. Зважаючи на світовий досвід, таке наближення до 50% може свідчити про потребу введення вищого номіналу.
"Тож необхідність введення в обіг банкноти нового найвищого номіналу назріла досить давно. Після появи в обігу банкноти номіналом 1000 гривень середньомісячна заробітна плата буде розмінюватися дев’ятьма банкнотами найвищого номіналу, і це буде набагато зручніше, ніж зараз", – наголосив Голова Національного банку.
3. Економія для держави і бізнесу
Витрати держави та учасників готівкового обігу на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання банкнот і монет тепер знизяться.
Зокрема, вартість виготовлення монет 1, 2 та 5 копійок значно перевищує їх номінальну вартість. Держава зможе економити понад 90 млн гривень на рік завдяки зменшенню витрат регулятора на їх виготовлення та оброблення. До того ж заклади торгівлі, громадського харчування, транспорт та банки також не витрачатимуть кошти на інкасацію та обробку монет.
Що стосується банкнот, то наявність банкноти номіналом 1000 гривень дасть можливість економити на транспортуванні і зберіганні банкнот.